ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2025/11-1/10Ключові слова:
громада, внутрішньо переміщені особи, соціальна інтеграція, соціальна робота, соціальна згуртованістьАнотація
Вступ. Соціальна згуртованість як багатовимірний суспільний феномен набуває особливої актуальності в сучасних умовах глобальних трансформацій та кризових явищ. В українському контексті повномасштабної війни та масштабного внутрішнього переміщення населення (близько 3,6 мільйонів осіб) концептуалізація цього феномену стає не лише теоретичним завданням, але й практичною необхідністю для розробки ефективних стратегій інтеграції та консолідації суспільства. Метою дослідження є комплексний аналіз поняття "соціальна згуртованість", його еволюції в науковому дискурсі, визначення основних теоретичних підходів до його розуміння, а також розкриття структурних компонентів та їх взаємозв'язку в контексті інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади.
Методи. У дослідженні використано теоретичний аналіз наукових джерел, порівняльний аналіз різних концептуальних підходів, систематизаціz та узагальнення теоретичних положень, структурно-функціональний аналіз компонентів соціальної згуртованості.
Результати. Простежено історичну еволюцію концепту соціальної згуртованості від античних філософських ідей до сучасних міждисциплінарних теорій. Систематизовано теоретичні підходи (соціологічний, психологічний, економічний, політологічний та міждисциплінарні) до вивчення соціальної згуртованості. Виокремлено та проаналізовано чотири структурні компоненти соціальної згуртованості: ціннісно-нормативний (спільні цінності, норми, моральні зобов'язання), соціально-реляційний (соціальні зв'язки, довіра, інклюзія), афективний (почуття приналежності, солідарність, емоційна прив'язаність) та функціональний (кооперація, взаємодопомога, колективна дія).
Висновки. Сформовано комплексне розуміння феномену соціальної згуртованості як динамічного процесу формування та підтримки якісних соціальних зв'язків, спільних цінностей, почуття приналежності та здатності до колективної дії. Виявлено чотири взаємопов'язані структурні компоненти соціальної згуртованості, які формують цілісну теоретичну рамку для розуміння механізмів групової інтеграції. Створено теоретико-методологічне підґрунтя для подальшого дослідження соціальної роботи як інструменту розвитку соціальної згуртованості в умовах масштабного внутрішнього переміщення населення.
Посилання
Андерсон, Б. (2001). Уявлені спільноти: міркування щодо походження і поширення націоналізму. Критика.
Аристотель. (2002). Нікомахова етика (В. В. Ставнюк, Trans.). Аквілон-Плюс. http://am.history.univ.kiev.ua/Nikomakhova_etyka.pdf
Вебер, М. (2012). Господарство і суспільство: нариси з соціології розуміння (М. Кушнір, Trans.). Видавничий дім Всесвіт.
Голотенко, А., & Удовенко, Ю. (2023). Проблема суб'єктності вимушених мігрантів у контексті повномасштабної війни в Україні. Соціологічний вісник, 12(1), 23–34. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2023/9-1/3
Гончар, О., & Нестеренко, Є. (2022). Почуття приналежності як фактор психологічного благополуччя внутрішньо переміщених осіб. Український психологічний журнал, 3(21), 22–36. https://doi.org/10.17721/upj.2022.3.3
Київський міжнародний інститут соціології. (2023). Ставлення до біженців, внутрішньо переміщених осіб, до російськомовних громадян та до деяких інших категорій населення України. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1218&page=1
Міжнародна організація з міграції. (2024). Внутрішня міграція та інтеграція в Україні: виклики та можливості. https://dtm.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1461/files/reports/IOM_UKR_GPS_Internal%20Displacement%20Report_Round%2016_UA_June%202024.pdf
Мініч, Р. (Ред.). (2024). Соціальна згуртованість в Україні: тенденції за даними індексів reSCORE 2023 та SCORE 2021 (Ч. 1). Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), ПРООН. https://api.scoreforpeace.org/storage/pdfs/PUB_Social-Cohesion-in-Ukraine_UKR_March.7.2024.pdf
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. (2023). Стратегія інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2021-%D1%80#Text
Палатна, Д., & Семигіна, Т. (2024). Згуртування громади: соціальний вимір. Figshare. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.25927504.v1
Тьонніс, Ф. (2005). Спільнота та суспільство. Основні поняття чистої соціології. Дух і літера.
Allport, G. W. (1954). The nature of prejudice. Addison-Wesley.
Axelrod, R. (1984). The evolution of cooperation. Basic Books.
Berger-Schmitt, R. (2002). Social cohesion between the member states of the European Union: Past developments and prospects for an enlarged Union. Czech Sociological Review, 38(6), 721–748. https://doi.org/10.13060/00380288.2002.38.6.03
Berry, J. W., & Houston, M. (2012). Understanding and managing diversity in organizations. In A. M. Ryan & F. T. L. Leong (Eds.), Conducting multinational research: Applying organizational psychology in the workplace (pp. 41–67). American Psychological Association.
Bourdieu, P. (1986). The forms of capital. In J. Richardson (Ed.), Handbook of theory and research for the sociology of education (pp. 241–258). Greenwood.
Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development: Experiments by nature and design. Harvard University Press.
Castells, M. (2000). The rise of the network society (2nd ed.). Blackwell.
Chan, J., To, H., & Chan, E. (2006). Reconsidering social cohesion: Developing a definition and analytical framework for empirical research. Social Indicators Research, 75(2), 273–302. https://doi.org/10.1007/s11205-005-2118-1
Chuiko, O., & Fedorenko, O. (2022). Levels of social integration of internally displaced persons in the host community. Regional Formation and Development Studies, 31(2), 7–16. https://doi.org/10.15181/rfds.v31i2.2093
Coleman, J. S. (1988). Social capital in the creation of human capital. American Journal of Sociology, 94, S95–S120. https://doi.org/10.1086/228943
Council of Europe. (2005). Concerted development of social cohesion indicators. Council of Europe Publishing.
Council of Europe. (2010). New strategy and Council of Europe action plan for social cohesion. https://www.coe.int/t/dg3/socialpolicies/socialcohesiondev/source/2010strategy_actionplan_socialcohesion.pdf
Deineko, О. (2021). "Being together" in pandemic conditions: Social cohesion challenges of the contemporary Ukrainian society. Ukrainian Sociological Journal, 25, 37–48. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2021-25-04
Deutsch, M. (1985). Distributive justice: A social-psychological perspective. Yale University Press.
Durkheim, E. (1893). The division of labour in society. Free Press.
Etzioni, A. (1988). The moral dimension: Toward a new economics. Free Press.
Forrest, R., & Kearns, A. (2001). Social cohesion, social capital and the neighbourhood. Urban Studies, 38(12), 2125–2143. https://doi.org/10.1080/00420980120087081
Giddens, A. (1999). Runaway world: How globalization is reshaping our lives. Profile Books.
Granovetter, M.S. (1973). The strength of weak ties. American Journal of Sociology, 78(6), 1360–1380. https://doi.org/10.1086/225469
Green, A., Preston, J., & Janmaat, J. G. (2008). Education, equality and social cohesion: A comparative analysis. Palgrave Macmillan.
Habermas, J. (1989). The structural transformation of the public sphere: An inquiry into a category of bourgeois society. MIT Press.
Habermas, J. (1996). Between facts and norms: Contributions to a discourse theory of law and democracy. MIT Press.
Jenson, J. (1998). Mapping social cohesion: The state of Canadian research (CPRN Study No. F/03). Strategic Research and Analysis Directorate. Department of Canadian Heritage and Canadian Policy Research Networks.
Kymlicka, W. (1995). Multicultural citizenship: A liberal theory of minority rights. Clarendon Press.
Lewicka, M., & Henrik, E. (2011). Place attachment: How far have we come in the last 40 years? Journal of Environmental Psychology, 31(3), 207–230. https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2010.10.001
McLeroy, K. R., Bibeau, D., Steckler, A., & Glanz, K. (1988). An ecological perspective on health promotion programs. Health Education Quarterly, 15(4), 351–377. https://doi.org/10.1177/109019818801500401
Marshall, T. H. (1950). Citizenship and social class: And other essays. Cambridge University Press.
Ostrom, E. (1990). Governing the commons: The evolution of institutions for collective action. Cambridge University Press.
Ostrom, E. (2000). Collective action and the evolution of social norms. Journal of Economic Perspectives, 14(3), 137–158. https://doi.org/10.1257/jep.14.3.137
Putnam, R. D. (2000). Bowling alone: The collapse and revival of American community. Simon & Schuster.
Samuelson, P. A. (1954). The pure theory of public expenditure. The Review of Economics and Statistics, 36(4), 387–389. https://doi.org/10.2307/1925895
Simmel, G. (1971). On individuality and social forms (D. N. Levine, Ed.). University of Chicago Press.
Stiglitz, J. E. (2002). Participation and development: Perspectives from the comprehensive development paradigm. Review of Development Economics, 6(2), 163–182. https://doi.org/10.1111/1467-9361.00148
Sztompka, P. (1999). Trust: A sociological theory. Cambridge University Press.
Tajfel, H., & Turner, J. C. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. In W. G. Austin & S. Worchel (Eds.), The social psychology of intergroup relations (pp. 33–47). Brooks/Cole.
Tocqueville, A. de. (2000). Democracy in America. University of Chicago Press. (Original work published 1835).
Uslaner, E. M. (2002). The moral foundations of trust. Cambridge University Press.
Van Dyk, C. (2020). Dimensions of solidarity in complex societies. Social Indicators Research, 149(1), 1–18. https://doi.org/10.1007/s11205-019-02240-7
Vertovec, S. (2007). New complexities of cohesion in Britain: Super-diversity, transnationalism and civil integration. Commission on Integration and Cohesion.
Yalom, I. D., & Leszcz, M. (2005). The theory and practice of group psychotherapy (5th ed.). Basic Books.
