ПОЗАНАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ: ПСИХОЛОГО-КОРЕКЦІЙНА ТА КОМУНІКАЦІЙНО-МІЖОСОБИСТІСНА ФУНКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2025/11-1/15Ключові слова:
вербальне й невербальне спілкування, внутрішньоособистісні навички, психоемоційна стабільність, соціальна та професійна діяльність, стабілізація психоемоційного стану, тактична та стратегічна профілактикаАнотація
Вступ. Підготовка фахівця, здатного здійснювати ефективну соціальну та професійну діяльність у сучасному глобалізованому світі, потребує формування та розвитку гнучких навичок, що передбачає активну залученість студентів не лише до академічного процесу, а й до діяльності позанавчального характеру.
Методи. Під час дослідження авторами було застосовано комплекс методів, серед яких: теоретичний аналіз, спрямований на дослідження психолого-педагогічних наукових студій; порівняльно-зіставний метод, що використовувався для виявлення підходів до аналізу гнучких навичок особистості; структурно-функціональний аналіз, спрямований на виокремлення досліджуваних функцій; інтерпретаційний метод, який надав змогу критично вивчити результати наукових праць із проблематики позанавчальної діяльності; прогностичний метод, що забезпечив формування наукових припущень; метод класифікації, використаний для співставлення визначених завдань позанавчальної діяльності та актуальних видів практичної роботи.
Результати. Авторами обґрунтовано значущість позанавчальної діяльності для формування гнучких навичок суб'єкта, які безпосередньо впливають на соціальну та професійну діяльність. Визначено основні функції, становлення та розвиток яких є необхідною умовою формування розвиненої особистості – психолого-корекційну та комунікаційно-міжособистісну. Сформульовано й обґрунтовано цілі, завдання та види практичної позанавчальної діяльності, які є релевантними до розглянутих функцій. Проведено прогностичні дослідження з метою окреслення потенційних результатів, які можуть бути досягнуті в процесі реалізації зазначених функцій.
Висновки. Сучасне суспільство вимагає від фахівця здатності здійснювати повноцінну міжособистісну взаємодію за наявності зовнішніх психоемоційних стресорів різного ступеня впливу. Тому психолого-корекційна функція спрямована на становлення більш стабільної психологічної конструкції студента, менш схильної до кризових впливів. Водночас у результаті дослідження виявлено, що комунікаційно-міжособистісна функція сприяє розвитку соціалізації особистості, толерантного ставлення до опонента та принципів мультикультуралізму, а також здатності вибудовувати комунікацію в індивідуальному й груповому (проєктному) форматах.
Посилання
Гриньків, А. (2022). Комунікативна компетентність у професійній підготовці менеджерів соціокультурної діяльності. Вища освіта України, 4, 54–60. https://doi.org/10.31392/NPU-VOU.2022.4(87).07
Перелигіна, Л., Швалб, А., & Дербеньова, А. (2022). Шляхи корекції психічної дезадаптації до навчальної діяльності у період воєнного часу. Проблеми екстремальної та кризової психології, 2(4), 85–99. https://doi.org/10.52363/dcpp-2022.2.7
Самборська, Н., & Кравець, О. (2023). Англомовна студентська конференція як інструмент розвитку комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Інноваційна педагогіка, 63(2), 109–112. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/63.2.22
Слуцький, Я. (2021). Формування та розвиток соціокультурної компетентності іноземних студентів у ЗВО України. Наукові записки Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія "Педагогічні науки", 196, 156–160. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-196-156-160
Baharuddin, M., Marisa, R., & Bahri, S. (2024). Extracurricular Management in the Development of Soft Skills for Students. Edutec: Journal of Education and Technology, 8(2), 532–545. https://doi.org/10.29062/edu.v8i2.989
Bartel-Radic, A., & Cucchi, A. (2025). How do students develop intercultural competence during international mobility? International Journal of Intercultural Relations, 105, 1–19. https://doi.org/10.1016/j.ijintrel.2024.102132
Chapman, G., Emambocus, W., & Obembe, D. (2023). Higher Education Student Motivations for Extracurricular Activities: Evidence from UK Universities. Journal of Education and Work, 36(2), 138–152. https://doi.org/10.1080/13639080.2023.2167955
Cortellazzo, L., Bonesso, S., Gerli, F., & Pizzi, C. (2021). Experiences That Matter: Unraveling the Link between Extracurricular Activities and Emotional and Social Competencies. Frontiers in Psychology, 12, 1–15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.659526
Cortez, C., & Montes, J. (2025). Extracurricular arts: Effects on creativity and academics. Journal of Creativity, 35, 1–5. https://doi.org/10.1016/j.yjoc.2025.100094
Datania, V. (2021). The Influence of Intracurricular Activities and Extracurricular Activities on Soft Skill Formation of Prospective Teachers in Students. IOSR Journal of Humanities and Social Science (IOSR-JHSS), 26(7), 5, 16–24. https://doi.org/10.9790/0837-2607051624
Fujiyama, H., Kamo, Y., & Schafer, M. (2021). Peer effects of friend and extracurricular activity networks on students' academic performance. Social Science Research, 97. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0049089X21000375
Hicham, K., AlQbailat, N., Ismail, I., & Qpilat, N. (2025). Interculturalizing ELT: Culture-based classes to enhance language skills and intercultural communicative competence dimensions. Ampersand, 14, 1–13. https://doi.org/10.1016/j.amper.2025.100221
Kanar, A., & Bouckenooghe, D. (2021). The role of extracurricular activities in shaping university students' employment self-efficacy perceptions. Career Development International, 26(2), 158–173. https://doi.org/10.1108/CDI-02-2020-0036
Kuluşakli, E., & Genç G. (2024). L2 communication apprehension and communicative competence of pre-service English teachers. Heliyon, 10, 1–10. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e32587
Le, H. (2024). Factors impeding university students' participation in English extracurricular activities: Time constraints and personal obstacles. Heliyon, 10, 1–10. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e27332
Mishra, N., & Aithal, P. (2023). Effect of Extracurricular and Co-Curricular Activities on Students' Development in Higher Education. International Journal of Management, Technology, and Social Sciences (IJMTS), 8(3), 83–88. https://doi.org/10.5281/zenodo.8190054
Munadi, M., Annur, F., Inderasari, E., & Alwiyah, N. (2021). Student Soft Skill Development Through Extracurricular Activities at Higher Education in Indonesia. Psychology and Education, 58(5), 4572–4580.
Norris, C., Taylor, T., & Lummis, G. (2023). Fostering collaboration and creative thinking through extra-curricular challenges with primary and secondary students. Thinking Skills and Creativity, 48. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1871187123000664
Rahayu, A., & Dong, Y. (2023). The Relationship of Extracurricular Activities with Students' Character Education and Determinant Factors: A Systematic Literature Review. Al-Ishlah: Jurnal Pendidikan, 15(1), 459–474. https://doi.org/10.35445/alishlah.v15i1.2968
Ramadina, R., Nasution, F., & Zulna, F. (2024). The Role of Interpersonal Communication in Increasing Student Engagement in Extracurricular Activities. International Journal of Educational Innovation and Science Development Research, 1(2), 34–41.
Sosiden, S., & Viraek, P. (2021). Character Development of Students through Extracurricular Activities. Journal la Edusci, 2(6), 1–6. https://doi.org/10.37899/journallaedusci.v2i6.526
Surendran, S., Mack, K., & Bingham, N. (2023). The use of extracurricular hackathons to promote and enhance students' academic and employability skills. International Journal of Educational Research Open, 5, 1–9. https://doi.org/10.1016/j.ijedro.2023.100307
Wang, C., Wang, B., & Xu, D. (2025). The role of ChatGPT and Grammarly in promoting emotion regulation, psychological well-being, motivation, and academic writing in Chinese college students: A self-determination theory perspective. Learning and Motivation, 90. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0023969025000384
Wang, C., Zou, B., Du, Y., & Wang, Z. (2024). The impact of different conversational generative AI chatbots on EFL learners: An analysis of willingness to communicate, foreign language speaking anxiety, and self-perceived communicative competence. System, 127. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0346251X24003154
Yan, H., Zhang, H., Huang, C., & Li, F. (2025). Social-emotional competence and development of social self-concept: a longitudinal study of multiple mediation effects in higher education students. Development Studies, 14(2), 363–380. https://doi.org/10.1108/AEDS-07-2024-0143
