ВТОРИННА ТРАВМАТИЗАЦІЯ СІМЕЙ ВЕТЕРАНІВ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2025/11-1/11Ключові слова:
вторинний травматичний стрес, посттравматичні симптоми, психосоціальний супровід, російсько-українська війна, сім'ї ветеранів, соціальна реабілітація, соціальна роботаАнотація
Вступ. Вторинна травматизація членів сімей ветеранів є складним психосоціальним феноменом, що формується внаслідок опосередкованого впливу травматичного досвіду через постійний контакт із ветераном. В умовах російсько–української війни проблема набуває особливої актуальності, оскільки збільшення кількості ветеранів супроводжується зростанням психологічних і соціальних викликів у їхніх родинах. Мета дослідження полягає у вивченні рівнів і проявів вторинної травматизації в сім'ях українських ветеранів, аналіз структури симптомів і чинників, що зумовлюють її інтенсивність.
Методи. Використано змішаний підхід. Кількісне дослідження проведено з використанням опитувальника Secondary Traumatic Stress Scale (STS-15), адаптованого до українського контексту (n = 52: дружини, батьки, повнолітні діти ветеранів). Якісний аналіз здійснено за матеріалами психологічних консультацій, що дало змогу виокремити ключові теми переживання вторинної травматизації. Забезпечено добровільність участі, інформовану згоду та анонімність.
Результати. Середній сумарний бал STS-15 становив M = 25,9 (SD = 6,1), що відповідає середньому рівню вторинної травматизації; понад 70 % респондентів продемонстрували середній або високий рівні STS. Найвиразнішими симптомами були інтрузії (M = 5,3) й емоційне виснаження (M = 5,5), нижчими – уникання (M = 5,1) та гіперактивація (M = 5,0). Встановлено значущий зв'язок між частотою розповідей ветерана про бойовий досвід і рівнем STS у членів сім'ї (r = 0,64; p < 0,001). Якісний аналіз виявив п'ять кластерів: експозицію до травматичного наративу, емоційне виснаження, порушення комунікації, копінг-ресурси й бар'єри доступу до допомоги.
Висновки. Вторинна травматизація поширена серед сімей ветеранів, поєднує індивідуальні симптоми з дисфункціями сімейної системи й впливає на соціальну інтеграцію. Ключовим чинником є інтенсивність контакту з травматичним досвідом ветерана. Результати підтверджують необхідність впровадження комплексного соціального супроводу, що має включати психологічне консультування, психоедукаційні програми, створення груп підтримки та використання ресурсів громад. Дослідження поглиблює наукове розуміння вторинної травматизації та має практичну значущість для вдосконалення системи соціальної роботи в Україні, спрямованої на підтримку ветеранів і членів їхніх родин.
Посилання
Верховна Рада України. (1993). Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12
Кабінет Міністрів України. (2021). Про затвердження Державного соціального стандарту фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів війни, членів їх сімей та сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (Постанова № 1188). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1188-2021-%D0%BF
Палієнко, Г. (2021). Соціально-психологічна підтримка сімей ветеранів: сучасні виклики та інституційні відповіді. Український соціум, 3(78), 72–83. https://doi.org/10.15407/socium2021.03.072
Семигіна, Т. (2022). Соціальна робота в умовах воєнних викликів: напрями та ресурси. Соціальна робота і соціальна освіта, 1(8), 15–27. https://doi.org/10.31499/2618-0715.1(8).2022.258415
Школяр, О., & Циллик, Л. (2023). Багаторівнева модель соціального супроводу ветеранів та членів їхніх сімей: виклики впровадження в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціальна робота, 1(11), 45–55. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2023/11-4
Baum, N. (2014). Secondary traumatization in mental health professionals: A systematic review. Journal of Traumatic Stress, 27(1), 1–10. https://doi.org/10.1002/jts.21899
Bride, B.E. (2007). Prevalence of secondary traumatic stress among social workers. Social Work, 52(1), 63–70. https://doi.org/10.1093/sw/52.1.63
Dekel, R., & Solomon, Z. (2006). Secondary traumatization among wives of war veterans with PTSD. Journal of Family Psychology, 20(2), 267–275. https://doi.org/10.1037/0893-3200.20.2.267
Figley, C.R. (1995). Compassion fatigue: Coping with secondary traumatic stress disorder in those who treat the traumatized. Brunner/Mazel.
Leshem, A., Rozenzweig, S., & Solomon, Z. (2023). Post-traumatic stress in war veterans and secondary traumatic stress among their parents. European Journal of Psychotraumatology, 14(2), 2235983. https://doi.org/10.1080/20008066.2023.2235983
Maddah, S.S., Hassanian, Z.M., Shabestari, A.N., & Rezaei, M. (2024). Challenges of living with veterans with PTSD from the perspective of spouses: A qualitative study. BMC Psychiatry, 24(1), 5572. https://doi.org/10.1186/s12888-024-05572-y
Nelson Goff, B.S., & Smith, D.B. (2005). Impact of war trauma on family functioning. Journal of Family Therapy, 27(4), 291–307. https://doi.org/10.1111/j.1467-6427.2005.00326.x
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Tekin, A., Yildirim, A., & Kaya, M. (2025). Secondary traumatic stress in household members of veterans with PTSD: A cross-sectional study. Journal of Psychiatric Research, 178, 120–129. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2025.01.015
Zerach, G. (2016). Secondary traumatic stress among ex-POWs' adult children: The mediating role of differentiation of self. Journal of Loss and Trauma, 21(5), 435–447. https://doi.org/10.1080/15325024.2015.1110447
