PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE EXPERIENCE OF "WAR FATIGUE SYNDROME"
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/7Keywords:
fatigue, loss of resources, syndrome, symptoms, warAbstract
Background. Currently, war fatigue is one of the leading characteristics of the psychological and emotional state of Ukrainians. War, as a destructive phenomenon, has given rise to a new phenomenon for scientific understanding, known as war fatigue syndrome. The aim of this research is to theoretically explore the essence of the concept of "war fatigue syndrome" and to identify the psychological features of experiencing it.
Methods. The research employs the following theoretical methods: analysis and synthesis, deduction and induction, comparison, systematization, and generalization of scientific sources related to the outlined problem.
Results. The essence of the concept of war fatigue syndrome has been defined as a combination of physiological and psychological symptoms resulting from a sustained loss of personal resources due to prolonged and intense wartime events. Symptoms of this syndrome have been systematized. Major physiological symptoms include: chronic fatigue, deteriorating health, nervous agitation, sleep difficulties, headaches, breathing difficulties, decreased immunity, and others. Major psychological symptoms include: cognitive (slowed thought processes, negative thoughts, loss of life meaning, re-evaluation of values, depersonalization, etc.); emotional (despair, hopelessness, disappointment, stress, anxiety, apathy, aggression, negative emotions, compassion fatigue, frustration, guilt, ambivalent patriotic feelings, etc.); behavioral (reduced activity, productivity, loss of motivation, social isolation, avoidance of war topics, ignoring real threats, delayed life syndrome, substance abuse, etc.). The main determinants and sources of the development of this syndrome, as well as the main psychological defense mechanisms, have been identified.
Conclusions. The features of experiencing war fatigue syndrome are determined by individual psychological traits, stress response patterns, and the specificity, frequency, and intensity of stressors.
References
Білодід, І. К. (Ред.). (1970). Словник української мови (Т. 1). Наукова думка.
Білодід, І. К. (Ред.). (1978). Словник української мови (Т. 9). Наукова думка.
Білодід, І. К. (Ред.). (1979). Словник української мови (Т. 10). Наукова думка.
Варій, М. Й. (2009). Загальна психологія (3-тє вид.). Центр учбової літератури.
Гридковець, Л., Вебер, Т., Журавльова, Н., Запорожець, О., Климишин, О., Креймейер, Д., Мокроусова, А., Пророк, Н., Сиротич, Н., Сіренко, Т., Царенко, Л., & Шапошник, Н. (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи (Т. 3). Л. Гридковець (Ред.). Київ. https://www.osce.org/files/f/documents/4/d/430841.pdf
Єфіменко, С. О. (2020). Представленість феномену психічного виснаження у сучасному психіатричному дискурсі. Український журнал чоловіче здоров'я, гендерна та психосоматична медицина, 1–2(10–11), 32–38. https://doi.org/10.37321/UJMH.2019.1-2-03
Ігнатович, О., Помиткін, Е., Рибалка, В., Павлик, Н., Становських, З., Іванова, О., Радзімовська, О., Заєць, І., Шевенко, А., & Татаурова-Осика, Г. (2022). Розвиток психологічної готовності педагогічного персоналу до професійної діяльності в умовах нової української школи. http://ipood.com.ua/e-library/rozvitok-psihologichno-gotovnosti-pedagogichnogo-personalu-do-/profesiyno-diyalnosti-v-umovah-novo-ukransko-shkoli/rozvitok-psihologichno-gotovnosti-pedagogichnogo-personalu-do-profesiyno-diyalnosti-v--umovah-/novo-ukransko-shkoli
Калька, Н. М. (2015). Профілактика і подолання синдрому хронічної втоми у працівників ОВС. ЛьвДУВС. https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1044
Кузьмич, О. (2023, 26 березня). Втома від війни в учасників бойових дій: як родина може допомогти. TSN. https://tsn.ua/ukrayina/vtoma-vidviyni-v-uchasnikiv-boyovih-diy-yak-rodina-mozhe-dopomogti-2291773.html
Латенко, С. Б., & Хіміч, І. Ю. (2023). Медико-біологічні аспекти збереження психічного здоров'я сучасної молоді в умовах військової агресії. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 3К(162), 221–225. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.3К(162).45
Лукомська, С. (2022). Особливості психологічних травм російсько-української війни у контексті євроінтеграційних процесів. Вісник Львівського університету, спецвипуск, 78–85. https://doi.org/10.30970/PS.2022.spec.11
Міщенко, М. С. (2023). Особливості емоційного вигорання педагогів в умовах війни. Габітус, 51, 168–172. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.51.28
Павелків, Р. (2023). Синдром емоційного вигорання викладачів закладів вищої освіти в умовах військової агресії Росії проти України. Збірник наукових праць РДГУ, 20, 144–153. https://doi.org/10.35619/prap_rv.v1i20.334
Пилягіна, Г., Гриневич, Є., & Михайлов, Б. (2023). Порушення соціального функціонування у хворих з депресивними розладами в умовах стресу війни. Психосоматична медицина та загальна практика, 4(8). https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i4.414
Пірожков, Є. (2024, 17 січня). "Зараз ми переживаємо жах без кінця": втома від війни, її симптоми, як їй запобігти. Molbuk. https://molbuk.ua/news/303430-zaraz-my-perezhyvaiemo-zhakh-bez-kincia-/vtoma-vid-viiny-ii-symptomy-iak-ii-zapobigty.html
Черезова, І. О. (2023). Синдром відкладеного життя як феномен психічного життя людини в умовах війни. VІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція: 20–21 квітня 2023 р., 252–254. https://bdpu.org.ua/wp-content/uploads/2023/05/CHerezova-Iryna-Oleksandrivna.pdf
Як подолати втому від війни. (2024). Психофактор, 7. https://nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2015/03/iak-podolaty-vtomu.pdf
Figley, С. R., & Abendroth, M. (2011). Compassion fatigue in nursing. (8th Chapter). Mosby/Elsevier.
Gradus Research Company. (2024, лютий). Спеціальне дослідження до 2-ї річниці повномасштабного вторгнення. https://gradus.app/uk/open-reports/ukrainians-donate-more-amid-fatigue-uncertain-duration-war/
Kyrychenko, V. (2023). The information space of Ukraine in the context of hybrid warfare. Журнал соціальної та практичної психології, 2, 18–23. https://doi.org/10.32782/psy-2023-2-3
