STRENGTHENING THE RESILIENCE OF THE WIVES OF DECEASED MILITARY SERVANTS THROUGH SUPPORT GROUPS
DOI:
https://doi.org/10.17721/2616-7786.2025/11-1/1Keywords:
resilience, hardiness, grief, psychosocial support, support group, Russian-Ukrainian war, military widowsAbstract
Background. The full-scale invasion of Ukraine in 2022 led to thousands of military casualties, resulting in an increase in the number of female widows of defenders. The loss of a husband as a result of hostilities is a profound emotional shock that requires the development of resilience as a key resource for recovery.
Methods. The study of the role of support groups in strengthening resilience in women who have experienced such a loss used mixed methods, combining qualitative and quantitative approaches to assess the role of support groups in strengthening resilience. Data collection included: secondary analysis of 290 questionnaires from clients of the NGO “Masha Foundation,” the Shiraldi Resilience Scale applied before and after an eight-step program in support groups, and semi-structured interviews with widows and group facilitators. The sample consisted of women who had lost their husbands due to the war at least four months prior to participating in the study.
Results. Based on the results of the theoretical analysis, we developed a conceptual model that became the basis for empirical research on the impact of support groups on the development of resilience in women who lost their husbands as a result of military actions. Five key group functions were identified that contribute to strengthening the relevant components of resilience: emotional support – emotional regulation, normalization of grief – self-acceptance, exchange of coping strategies – flexibility, self-efficacy, altruism, social restoration – trust, sense of belonging, empowerment – autonomy, self-esteem, subjectivity. A secondary analysis of 15 cases revealed psychosocial needs corresponding to these functions. Quantitative data on the Shiraldi Resilience Scale recorded a 25% increase in resilience among participants who completed the program. Qualitative data indicate improved emotional regulation, reduced isolation, restored social trust, and renewed meaning in life.
Conclusions. The results show that support groups integrated into the national mental health and psychosocial support (MHPSS) of Ukraine strategy promote both individual and collective resilience. The study shows that well-organized interventions promote emotional regulation, grief normalization, social reintegration, and empowerment. Their effectiveness depends on phased engagement, psychoeducation, flexible access, and continuity in peer-to-peer groups, as well as support for widows' community involvement. Social workers play a key role but need training in trauma-informed facilitation.
References
Байдарова, О. & Качан, В. (2024). Вижити і жити під час війни: групи підтримки як ресурс психосоціальної допомоги. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціальна робота, 1(10), 5–15. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2024/10-1/1
Байдарова, О. О. (2021). Групи взаємопідтримки осіб, які пережили психотравмувальні події. В: Сучасні теорія і практика соціальної реабілітації: монографія / О. В. Чуйко, А. В. Кунцевська, О. М. Тохтамиш та ін.; за ред. О. В. Чуйко. Київ: ВПЦ "Київський університет", 270-302.
Войтович, М. В. (2019). Психологічні особливості горювання. Актуальні проблеми психології. Серія “Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія”, 19(5), 10–23.
Грішин, Е. O. (2021). Резильєнтність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Психологія, 64, 62–81. https://doi.org/10.34142/23129387.2021.64.04
Знаменський, Д. В., & Предместніков, О. Г. (2024). Дослідження трансформації свідомості під час російсько-української війни у вітчизняній філософії. Культурологічний альманах, (4), 204–212. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.23
Кюблер-Росс, Е. (2021). Про смерть і вмирання / пер. з англ. О. Герасименко. Харків: Клуб сімейного дозвілля.
Лазос, Г. П. (2018). Резильєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 14, 26–64.
Лазос, Г. П. (2019). Теоретико-методологічна модель резильєнтності як основа побудови психотехнології її розвитку. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(17), 77–89. https://doi.org/10.31108/2.2019.3.17.9
Медведєва, О. В. (2022). Психологічні особливості переживання горя під час воєнних дій. Підготовка правоохоронців в системі МВС України в умовах воєнного стану : зб. наук. пр. Наука та безпека / за ред. О. О. Юхно. Харків: ХНУВС, 205–207.
Міністерство охорони здоров’я України (16.02.2024). Що допомагає нам вистояти в періоди тривалого стресу. Модель стресостійкості BASIC Ph Мулі Лахада. https://moz.gov.ua/article/news/scho-dopomagae-nam-vistojati-v-periodi-trivalogo-stresu (дата звернення: 13.04.2025).
Потапчук, Н. & Чорноморець, Д. (2024). Життєдіяльність сімей військовослужбовців в умовах війни як психологічна проблема. Psychology Travelogs, (3), 241–250. https://doi.org/10.31891/PT-2024-3-23
Сантандер, Х., Кьокхольт, Е. Г. & Селнес, А. (2018). Групи психологічної підтримки дорослих, які втратили близьких людей внаслідок різних обставин: методичний посібник. Mission Eurasia. https://tinyurl.com/mpm6vvce (дата звернення: 13.04.2025).
Саутвік С., Чарні Д. & ДеП’єрро, Дж. М. (2022). Резилієнтність: мистецтво долати найбільші виклики життя. Львів: Галицька Видавнича Спілка.
Семигіна, Т. (2021). Критична парадигма досліджень у сучасній соціальній роботі. Scholarly disputes in philosophy, sociology, political science, and history amidst globalization and digitalization: conference proceedings. Riga: Baltija Publishing, 96-99.
Соловей-Лагода, О. (2024). Резилієнтність особистості: поняття, моделі та техніки плекання. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Психологічні науки, 32–44. https://doi.org/10.31558/2786-8745.2023.2(3).4
Титаренко, Т. М. & Ларіна Т. О. (2009). Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. Київ: Марич.
Титаренко, Т. М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД.
Укрінформ (16.02.2025). Понад 46 тисяч загиблих на війні: Зеленський розповів про втрати України. https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3960804-ponad-46-tisac-zagiblih-na-vijni-zelenskij-rozpoviv-pro-vtrati-ukraini.html
Хамініч, О. М. (2016). Резильєнтність: життєстійкість, життєздатність або резильєнтність? Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки, 6(2), 160–165.
Хаустова, О. О. & Лещук, І. В. (2023). Понад рік війни та втрат: відродження з попелу горя для творення нового життя. Український медичний часопис, 1(2) (153) – I/II 2023, 43–49. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.153.239914
Царенко, Л. (ред.). (2018). Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи (Т. 2). Київ.
Чернобровкін, В. М. & Морозова, О. Б. (2021). Аналіз сучасних підходів до розвитку і посилення резилієнс особистості. Технології розвитку інтелекту, 5, 1(29). https://doi.org/10.31108/3.2021.5.1.11
Чиханцова, О. & Гуцол, К. (2022). Психологічні основи розвитку резильєнтності особистості в період пандемії COVID-19: практичний посібник. Київ: Національна академія педагогічних наук України, Інститут психології імені Г. С. Костюка.
Чиханцова, О. А. (2023). Розвиток резильєнтності особистості в ситуаціях невизначеності. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія, 34(73), 1, 35–40.
Bolton, K. W. (2013). The development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. University of Texas at Arlington.
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28.
Bonanno, G. A., Galea, S., Bucciarelli, A., & Vlahov, D. (2006). Psychological resilience after disaster: New York City in the aftermath of the September 11th terrorist attack. Psychological Science, 17(3), 181–186.
Cherry, K. (2022). Resilience: What It Is and How to Build It. https://www.verywellmind.com/what-is-resilience-2795059 (date of access: 10.04.2025).
Clarke, J. & Nicholson, J. (2010). Resilience: Bounce back from whatever life throws at you. Crimson Publishing.
Daniel, B. & Wassell, S. (2002). The early years; assessing and promoting resilience in vulnerable children. Assessing and Promoting Resilience in Vulnerable Children, 1. London: Jessica Kingsley Publishers.
Knowledge Center (2022). Пріоритетні багатосекторні заходи з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні під час та після війни: оперативна дорожня карта. Київ. https://knowledge.org.ua/operativna-dorozhnja-karta-z-psihichnogo-zdorov-ja-ta-p sihosocialnoi-pidtrimki-v-ukraini/ (дата звернення: 13.04.2025).
Mindel, C. H. & Silverman, P. R. (1986). Self-Help Groups and Support Groups: Making a Difference. New York: Human Sciences Press.
Rogers, C. R. (1980). A Way of Being. Boston: Houghton Mifflin.
Rutter, M. (1990). Psychosocial resilience and protective mechanisms. In J. Rolf, A.S. Masten, D. Cicchetti, K. H., Neuchterlein, & S. Weintraub (Eds.), Risk and protective factors in the development of psychopathology (R. 181–214). New York, NY: Cambridge University Press.
Schiraldi, G. R. (2017). The Resilience Workbook: Essential Skills to Recover from Stress, Trauma, and Adversity. Oakland, CA: New Harbinger.
Staroversky, I. (2012, October 1). What is resilience? 10 critical characteristics of resilience. StarOverSky Counseling & Psychotherapy. https://staroversky.com/blog/what-is-resilience-10-critical-characteristics-of-resilience (date of access: 10.01.2023).
Stroebe, M., Schut, H. & Stroebe, W. (2007). Health outcomes of bereavement. The Lancet, 370(9603), 1960–1973. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)61816-9 (date of access: 10.05.2025)
Stroebe, M. & Schut, H. (2010). The Dual Process Model of Coping with Bereavement: A Decade on. OMEGA – Journal of Death and Dying, 61(4), 273–289. https://doi.org/10.2190/OM.61.4.b
Stroebe, M., Schut, H. & Boerner, K. (2010). Continuing bonds in adaptation to bereavement: Toward theoretical integration. Clinical Psychology Review, 30(2), 259–268.
Walsh, F. (2003). Family resilience: A framework for clinical practice. Family Process, 42(1), 1–18. https://doi.org/10.1111/j.1545-5300.2003.00001.x (date of access: 17.03.2025).
Williams, L. & Haley, E. (2017). Grief support groups: Positives and pitfalls. Your Grief. https://whatsyourgrief.com/grief-support-groups-positives-and-pitfalls/ (date of access: 15.03.2025).
Wolin, S. & Wolin, S. (1995). Resilience among youth growing up in substance-abusing families. Pediatric Clinics of North America, 42(2), 415–429. DOI: 10.1016/s0031-3955(16)38955-6.
Worden, J. W. (2013). Grief Counseling and Grief Therapy: Handbook for the Mental Health Practitioner. 4th ed. New York: Springer Publishing Company.
Yalom, I. D. & Leszcz, M. (2005). The Theory and Practice of Group Psychotherapy. 5th ed. New York: Basic Books.
